Вход    
Логин 
Пароль 
Регистрация  
 
Блоги   
Демотиваторы 
Картинки, приколы 
Книги   
Проза и поэзия 
Старинные 
Приключения 
Фантастика 
История 
Детективы 
Культура 
Научные 
Анекдоты   
Лучшие 
Новые 
Самые короткие 
Рубрикатор 
Персонажи
Новые русские
Студенты
Компьютерные
Вовочка, про школу
Семейные
Армия, милиция, ГАИ
Остальные
Истории   
Лучшие 
Новые 
Самые короткие 
Рубрикатор 
Авто
Армия
Врачи и больные
Дети
Женщины
Животные
Национальности
Отношения
Притчи
Работа
Разное
Семья
Студенты
Стихи   
Лучшие 
Новые 
Самые короткие 
Рубрикатор 
Иронические
Непристойные
Афоризмы   
Лучшие 
Новые 
Самые короткие 
Рефераты   
Безопасность жизнедеятельности 
Биографии 
Биология и химия 
География 
Иностранный язык 
Информатика и программирование 
История 
История техники 
Краткое содержание произведений 
Культура и искусство 
Литература  
Математика 
Медицина и здоровье 
Менеджмент и маркетинг 
Москвоведение 
Музыка 
Наука и техника 
Новейшая история 
Промышленность 
Психология и педагогика 
Реклама 
Религия и мифология 
Сексология 
СМИ 
Физкультура и спорт 
Философия 
Экология 
Экономика 
Юриспруденция 
Языкознание 
Другое 
Новости   
Новости культуры 
 
Рассылка   
e-mail 
Рассылка 'Лучшие анекдоты и афоризмы от IPages'
Главная Поиск Форум

Экономика - - В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження

Научные >> Научно-популярная литература >> Экономика >> Экономика
Хороший Средний Плохой    Скачать в архиве Скачать 
Читать целиком
В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження



     керівник Науково-аналітичного управління Секретаріату Верховної Ради України, кандидат економічних наук

     Рецензенти:

     АНДРІЄНКО В. Ю.,

     доктор економічних наук

     ШАМОТА В. М.,

     кандидат економічних наук


     Висвітлені теоретичні підходи щодо визначення поняття "тіньова" економіка у широкому та вузькому розумінні цього економічного явища. Викладені основні принципи структурування та розмежування внутрішніх функціональних складових "тіньової"' економіки. Проаналізовані тенденції та особливість розвитку, а також оцінені масштаби "тіньової" економіки СРСР як вихідної бази "тіньових" процесів, що мають подальший, якісно новий розвиток в умовах розбудови незалежної української держави.

     Розкрита найбільш характерна специфіка існуючих умов, досліджені основні тенденції та джерела "живлення" розвитку "тіньової" економіки України. Здійснена також аналітично-експертна оцінка реальних масштабів "тіньового" перерозподілу доходів із врахуванням можливості застосування широкого спектру методик, світового і вітчизняного походження та авторського бачення шляхів вирішення цієй проблеми.

     Значна увага приділяється розробці широкого спектра диференційованих економіко-правових та організаційно-процедурних підходів і рекомендацій щодо формування та реалізації законодавчої стратегії Верховної Ради України, яка має бути спрямована на обмеження масштабів "тіньових" відносин і "тіньових" форм економічної діяльності та на цивілізовану легалізацію суспільне корисних секторів "тіньової" економіки.

     Розраховано на народних депутатів України, економістів-науковців, фахівців органів законодавчої і виконавчої влади, підприємців, яких не влаштовують умови кримінально-тіньового оточення, їх бізнесової діяльності, працівників державних правоохоронних органів, профспілкових діячів, а також всіх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та міжнародний авторитет незалежної України.

     ISBN 966-7288-34-X

     Є В. О. Мандибура, 1998


     ПЕРЕДМОВА

     Ситуація, що склалася на цей час в Україні внаслідок масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тіньова" економіка, потребує глибоких і комплексних наукових досліджень цього найбільш своєрідного феномена перехідної (і не тільки перехідної) економіки.

     Спрощені, поверхневі суспільні уявлення щодо реальних масштабів і якісних особливостей такого складного системного явища, яким є "тіньова" економіка, мають досить негативний вплив на ситуацію, що склалася у цій сфері.

     З одного боку, це потенційно призводить до формування у державній політиці легковажних настроїв своєрідного "шапко-закидацтва", коли здається, що для досягнення успіхів на цьому надважкому суспільному напрямі досить провести разову "кавалерійську атаку", яка принесе миттєвий успіх. З іншого боку, зазначене сприяє поширенню своєрідного синдрому економічної "маніловщини", коли вважається, що весь негатив, який накопичився у "тіньовій" сфері, може якось сам по собі "розсмоктатися" і навіть автоматично трансформуватись у дещо економічно позитивне. За кінцевими наслідками, існування зазначених крайнощів у підходах до пошуку шляхів розв'язання цієї проблеми тільки сприяє подальшому масштабуванню процесів "тінізації" економіки та пролонгує на майбутнє зростання ускладнень, що пов'язані з позитивним вирішенням цього питання.

     Негативні суспільні наслідки також можуть мати місце і в разі реалізації владними структурами так званої "імітаційно-про-фанаційної" політики боротьби з найбільш "чорними" проявами "тіньових" процесів. Тобто, коли владні дії, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе вирішення завдань подолання кримінально-економічної злочинності (у першу чергу корупції),

     і які, в основному, зводяться до використання відпрацьованих бюрократією механізмів суспільного "окозамилювання", що проявляються, скажімо, у маніпулюванні статистикою зростання динаміки "викриття" та "покарання" дрібного "тіньового планктону" і мілкої кримінально-економічної "сошки". При цьому, як правило, ці дії не виходять на рівень мафіозного "генералітету" та їх владних покровителів і не торкаються базових глибинних джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така політика спроможна лише загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуації до стану вибухово-небезпечної екстремальності.

     Невраховування реально існуючих масштабів "тіньової"" економічної діяльності призводить також до значного перекручення макроекономічних показників, що у кінцевому наслідку впливає на допущення серйозних помилок при аналізі, прогнозуванні та моделюванні соціально-економічної ситуації. Особливо це відчутно в процесі реалізації сучасної монетарної політики Національного банку України.

     Слід також зазначити, що не осмисливши того, що відбувається у "тіньовій" економіці, фактично неможливо розібратися з існуючими тенденціями та повною мірою оцінити реальні процеси, які відбуваються у легальній, або "світлій", економіці. Тобто без останнього неможливо достатньо точно спрогнозувати перспективи подальшого соціально-економічного розвитку країни.

     На цей час більшість спеціалістів, які досліджують питання, що пов'язані із функціонуванням "тіньової" економіки, вказуючи на причини та форми її проявів, визначаючи масштаби поширення, в цілому недооцінюють її справжнього руйнівного впливу як на поточний стан, так й на перспективи загальноекономічного розвитку країни. У той же час "тіньова" економіка була і залишається однією з найгостріших проблем сучасного соціально-економічного життя країни, що у багатьох своїх проявах є аналогічною, скажімо, проблемі подолання забруднення навколишнього середовища або СНІДу.

     У зв'язку із цим виникає низка питань, як теоретичного, так і практичного характеру, без чіткої та максимально об'єктивної відповіді на які економічна політика як у короткотерміновому, так і у довгостроковому плані приречена на неефективність, а у багатьох випадках і на повний провал.

     Серед цих питань найбільш важливими є наступні. Що собою являє "тіньова" економіка? Які чинники та стимули генерують і які основні джерела живлять "тіньову " економіку? Яка її інституціональна структура? Як максимально точно оцінити масштаби "тіньової" економіки, а також питому вагу її структурних складових? Чи необхідно враховувати, а якщо необхідно, то яким чином слід враховувати обсяги "тіньової" економіки у структурі валового внутрішнього продукту країни (ВВП)? Яка роль і наслідки діяльності "тіньового" сектора економіки та його окремих структурних складових в національному господарстві та суспільно-політичному житті країни? Які причини у минулому сприяли і на цей час продовжують генерувати значне зростання "тіньової" економіки України? У чому полягають характерні особливості та якісні відмінності вітчизняних "тіньових " процесів у порівнянні з аналогічними явищами, що мають місце в умовах країн з розвинутими ринковими відносинами?

     Відповідь на ці питання може надати структурам державної влади реальну можливість підвищити рівень об'єктивності щодо визначення найбільш перспективних заходів, спрямованих на посилення ефективності застосування конкретних підходів, методів і механізмів соціально-економічного та правового впливу держави (диференційовано до функцій кожної з гілок влади) на подальшу долю цього специфічного економічного укладу. Тобто системні наукові розробки у цій сфері можуть сприяти розширенню можливостей щодо забезпечення необхідної оп-тимізації напрямів соціально-економічної політики держави, що мають бути спрямовані або на повну ліквідацію, або на часткове обмеження, або на повну легалізацію тої чи іншої структурної складової "тіньової" економіки в залежності від рівня її суспільно-економічного значення, а також від реальної оцінки ступеня соціальної небезпеки її подальшого функціонування та розвитку. Аналітичні наробки з цього питання дозволять оцінити можливості комплексного застосування певної комбінації зазначених підходів у тих чи інших пропорціях диференційовано до кожної складової системи "тіньових" відносин, що у кінцевому підсумку сприятиме максимальному прискоренню реалізації кінцевої мети суспільної трансформації -- створенню цивілізованої, прозорої, соціальне орієнтованої ринкової економіки.

     Враховуючи багатогранність якісних проявів і відносин "тіньової"" економіки, можливість її проникнення у всі сфери господарської та комерційної діяльності, державного управління й суспільного життя в цілому, а також, розуміючи її реальний вплив на соціальну стабільність та економічну безпеку держави, ця сфера суспільних відносин повинна стати окремим об'єктом комплексних досліджень економістів, юристів, політологів та інших фахівців.

     При цьому важливо, щоб найбільш прагматичні та плідні теоретичні наробки, як вітчизняних вчених, так і світової науки були максимально повно враховані у процесі формування законодавчої стратегії, спрямованої на обмеження "тінізації" економіки України. Особливо це стосується процесу ліквідації тих існуючих зон правового вакууму, наявність яких провокує поширення процесів економічної "тінізації" й криміналізації. Значні прогалини, що існують на цей час у чинному законодавстві, не дають можливості, навіть за умови виявлених конкретних (кримінальних за світовими стандартами) злочинів у сфері ринкових відносин, притягувати до відповідальності порушників, тому сприяють груповій і особистій безвідповідальності та безкарності, що на цей час в Україні носить особливо масовий характер.

     Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економіку, яка реформується, та безпосередньо всіх суб'єктів ринкових відношень у нове, достатньо розвинене і ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище, тим більше можливостей з'явиться у суспільства щодо встановлення контролю над "тіньовими" процесами та подолання найбільш небезпечних кримінально-чорних складових "тіньової"" економіки.

     Враховуючи сказане, у запропонованому аналітичному дослідженні поряд з питаннями вивчення теоретичних характеристик "тіньової"" економіки та аналізом характерних особливостей і загальних масштабів її проявів в умовах вітчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основні напрями та визначити найбільш характерні особливості комплексної реалізації правової політики у вирішенні зазначеного питання. Також на базі максимального врахування світового досвіду ставиться мета сформулювати й надати конкретні пропозиції, реалізація яких (в першу чергу законодавчою гілкою влади) вже у найближчій перспективі може сприяти підвищенню ефективності правового впливу на процеси подолання "тінізації'" економіки України.

     1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

     /. /. Теоретичні аспекти аналізу "тіньової" економіки та визначення Ті' структурних складових

     Як суспільне явище "тіньова" економіка притаманна усім країнам незалежно від моделі та рівня їх соціально-економічного розвитку.

     Практика засвідчує, що доки існуватиме державна форма організації суспільного життя, а держава у той чи інший правовий спосіб впливатиме на економічний розвиток шляхом реалізації бюджетної, податкової, грошово-кредитної, валютної політики тощо, доти зберігатиметься й "тіньова" економіка. Суттєво може змінюватись лише її питома вага, роль, яку вона відіграє у суспільному житті, а також механізми її взаємодії з легальною економікою та "кольорова палітра", що має "тіньова" економіка -- від світло-сірої до криваво-чорної.

     Проте наукові дослідження "тіньової"" економіки пов'язані з чималими труднощами як теоретичного, так і практичного характеру. Це пояснюється тим, що "тіньова" економіка являє собою значно складніший об'єкт дослідження, ніж економіка офіційна, "світла".

     Вагомою проблемою, що ускладнює дослідження "тіньової"" економіки, є суттєва нестача, а нерідко і повна відсутність необхідних інформаційно-статистичних даних. Дослідженням перешкоджає або кон'юнктурне відомче приховування необхідної наявної інформації, або фактична неможливість застосування загальноприйнятих підходів до предметного дослідження суб'єктів і об'єктів системи "тіньових" економічних відношень та характерних особливостей функціонування внутрішніх структур і складових механізмів зазначеного економічного укладу.

     Саме в "тіньовому" секторі економіки система соціально-економічних відносин характеризується значно більшою складністю та хитросплетінням їх найрізноманітніших типів і форм. Складність дослідження виробничих відносин "тіньової" економіки трансформаційного періоду в Україні також зумовлена

     масштабною інтеграцією в ній як сукупності відносин дрібного товарного виробництва і обміну, так і різних за рівнем капіталізації приватних відносин (монопольно-капіталістичних та монопольно-кримінальних і, нарешті, відносин державно-бюрократичного підприємництва).

     Проте, будь-які міркування щодо "тіньової"" економіки не мають ніякого сенсу, якщо попередньо відсутнє чітке понятійне розуміння про що саме йдеться.

     Насамперед звертає на себе увагу існуюче різномаїття термінів, що використовуються для визначення поняття "тіньової"" економічної діяльності.

     Із західної літератури до нашого внутрішнього вжитку їх перекочувало не менше дюжини: "тіньова економіка", "неформальна економіка", "скрита (прихована) економіка", "неофіційна економіка", "вторинна економіка", "чорна економіка", "таємна економіка", "підпільна економіка", "нелегальна економіка", "контрекономіка", "друга економіка", "паралельний ринок", "чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набір термінів не є випадковим і відображає не стільки відсутність єдності щодо понятійного розуміння суті зазначеного питання, скільки віддзеркалює різні аспекти і структурні складові "тіньової" економіки, а також підкреслює внутрішню якісну складність цього феноменального явища суспільного життя, що, як зазначалось, притаманний всім країнам.

     Як органічна складова економіки будь-якого суспільства, "тіньова" економіка являє собою господарсько-комерційну діяльність, яка внаслідок певних причин (інколи і історично виправданих), прагне уникнути державного обліку та контролю. При цьому між офіційною економікою та її тінню є досить "розмита" зона, і критерії виділення "тіньової" економіки у порівняно локальний сектор господарювання мають переважно не стільки економічний, скільки соціально-правовий характер.

     Спосіб суспільного виробництва має визначальний вплив як на характеристики, що визначають якісні особливості тіньової економіки в цілому, так і на її внутрішні структурні компоненти. Так, в основі появи та розвитку тіньового господарського укладу, що відповідає системі відносин ринкової економіки (коли її розвиток мав еволюційний, а не революційний характер), лежать об'єктивні суперечності, що виникають між короткотерміновими цілями економічних агентів (індивідів, домашніх господарств та приватних фірм) і довготерміновими макроекономічними завданнями суспільства.

     З методологічної точки зору суттєвим є питання з'ясування інституціональної структури "тіньового" сектора. "Тіньова" економіка не є якісно однорідною як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси та відносини. Тому дуже важливо максимально чітко визначити її структуру, тобто з'ясувати, які найбільш характерні види економічної діяльності можуть включатися до складу "тіньової" економіки, а які ні.

     Практика засвідчує, що структуризація "тіньової" економіки є процесом перманентним та якісно різноманітним для всіх існуючих моделей суспільного розвитку. У той же час за умов різних соціально-політичних систем існують різні методологічні підходи як до загального окреслення обсягів "тіньової"" економіки, так і до структурування її внутрішніх складових'.

     Зупинимося на традиційній класифікації, яку застосовують науковці в країнах розвинутої ринкової економіки для визначення поняття "тіньова" економіка.

     Так, в іноземній літературі термін "прихована економіка" використовується для характеристики "неоголошеної", але законної за своїм характером діяльності, яка йде вкупі з нелегальним підприємництвом. Головне тут полягає у неможливості

     1 Необхідно зазначити, що системне, наукове дослідження питань "тіньової" економіки постійно проводиться в країнах розвинутого ринкового господарства. Так, наприкінці 70-х - початку 80-х років парламентами і урядами ряду країн були створені спеціальні робочі групи щодо системного вивчення "тіньової" економіки. З 1984 року така група почала функціонувати в Австрії. Вона вивчала сфери існування, обсяги і тенденції розвитку "тіньової" економіки. Аналогічні роботи почали виконували фахівці Франції, Великобританії, Португалії, Нідерландів та інших країн Європейської спільноти. Конгресом США постійно виділяються значні асигнування науковим організаціям і окремим дослідникам на поглиблення досліджень цієї проблеми. Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьі анализа й оценки (обзор работ западньїх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. - С. 43.

     врахування офіційною статистикою обсягів виробництва доданої вартості цього сектора економіки в структурі валового внутрішнього продукту та в ухиленні суб'єктів підприємницької діяльності від участі у податковій системі держави.

     Терміни "неформальна" або "неорганізована", "нерегла-ментована" економіка застосовуються для характеристики економічних процесів та відносин, що відбуваються при досить слабкому втручанні у них офіційних економічних структур держави, або взагалі поза межами будь-якого державного обліку і контролю.

     Оскільки така розкиданість понять не досить зручна, то багато дослідників використовують більш однозначний підхід, побудований на правовому критерії, згідно з яким економіка ділиться на дві частини: на легальну (тобто "білу", "світлу") і "тіньову" (приховану). Остання в свою чергу включає напівлегальну ("сіру"), нелегальну і кримінальну або "чорну" економіку. Тобто за таким підходом вони суттєво звужують зону "тіньової" економіки, що визначається проявами протизаконності суб'єктів виробничих відносин у виробничій та комерційній діяльності.

     Підсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначенні змісту поняття "тіньова" економіка необхідно враховувати, що воно може мати як широке, так і вузьке розуміння. У "широкому" розумінні' до складу "тіньової" економіки можуть бути віднесені всі види "неврахованої", "нерегламентованої", "прихованої"" та "законспірованої" економічної діяльності незалежно від того, чи є вони протиправними, чи ні (див. мал. 1, сектори 2, 3 і 4). У вузькому розумінні поняття "тіньова" економіка обмежується виключно тими видами економічної діяльності та відповідними відносинами, які за своїм змістом є або протиправними, або суспільне небезпечними /що на практиці не завжди співпадає/ (див. мал. 1, сектор 4).

     Умовна схема структурних складових економіки та її "тіньових" компонентів

     ' Так, наприклад, Є. Фейг (США) включає до складу "тіньової" економіки всю економічну діяльність, що за тих чи інших причин не враховується офіційною статистикою і не включається до складу валового національного продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьі анализа й оценки (обзор работ западньїх зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.- 1987.-С.4.


     Мал. 1

     1. "Офіційна" ("легальна", "світла", "традиційна") економіка. 1. Сектор "домашніх" господарств (сектор натурально-

     го самозабезпечення населення).

     3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентованої'" діяльності: дрібне виробництво, послуги і торгівля), "світло-сірий" сектор економічної діяльності.

     4. Тіньова економіка.

     4.1. "Темно-сірий" сектор тіньової економіки (законспірований сектор легітимних видів економічної діяльності.

     4.2. "Чорний" (в тому числі кримінальний, "криваво-чорний") сектор тіньової економіки.

     4.3. Диверсифіковані частки "чорної" економіки.

     До "тіньової" економіки в широкому розумінні цього поняття можуть бути включені сектори 2 (частково), 3 і 4. До "тіньової" економіки у вузькому розумінні включається тільки сектор 4 із зазначеними внутрішніми структурними складовими (4.1, 4.2 і 4.3).

     10

     11

     Сектор домашніх господарств (сектор натурального самозабезпечення населення), що виробляє товари та послуги, які споживаються всередині домашніх господарств. Найважливішою характерною ознакою цього сектора є те, що матеріальні блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто не є об'єктами ринкових відносин.

     Тому відсутність ринкових транзакцій робить оцінку вартісних обсягів виробництва товарів та послуг в домашніх господарствах надзвичайно важким завданням. В усіх країнах, що мають ринкову економіку, робота у домашніх господарствах практично повністю виключається з розрахунків обсягів валового внутрішнього продукту або враховується умовно і в дуже обмежених обсягах.

     Окрім домашньої праці, в країнах, що розвиваються або знаходяться у стані трансформації, продукція, що отримана від роботи на присадибній, приватній чи орендній земельній ділянці, має велике значення для виживання та відтворення сім'ї.

     Відносини обміну, що можуть виникати між домашніми господарствами цього економічного сектору, мають скоріше характер своєрідного бартерного обміну життєвими благами і послугами, ніж є дійсно ринковими операціями товарної реалізації, що відбуваються на вартісній основі.

     Неформальний сектор економіки ("світло-сіра" економіка) складається з дрібних виробників та їх найманих робітників разом із самостійними виробниками товарів та послуг (наприклад, транспортних, будівельних, ремонтних тощо), а також комерсантів-посередників. Діяльність вуличних торговців є найбільш поширеним і видимим проявом діяльності неформального сектора, хоч продукція малих майстерень та ремісників, що досить часто працюють у домашніх умовах, має на цей час в країнах ринкової економіки значно більші обсяги, ніж в Україні.

     Неформальний сектор, на відміну від сектора домашніх господарств, пов'язаний з купівлею-продажем товарів та послуг, тобто він обов'язково повинен бути врахований у складі ВВП. Слід зазначити, що цей сектор у багатьох країнах, що розвиваються або тих, які знаходяться у стані ринкової трансформації, на цей час практично не враховується. Основною причиною тут

     12

     є велика чисельність дуже дрібних об'єктів дослідження та податкового контролю, а також занадто мізерний обсяг персоніфікованих доходів, що отримує більшість суб'єктів цього сектора, і які за сукупною величиною фактично не перевищують існуючої нульової ставки податку на (місячні чи річні) доходи громадян. При цьому вироблені цим сектором товари і послуги за своєю споживчою якістю є легальними, і загалом при їх виробництві і дрібній реалізації ринковий "планктон" не порушує закони. Правда, в багатьох країнах, що розвиваються, є закони про ліцензії, інші норми, що можуть ігноруватися при операціях у неформальному секторі. Але вірним є й те, що в більшості випадків власті докладають дуже мало зусиль для впровадження цих законів у життя, оскільки це пов'язано перш за все із низьким рівнем доходів, що отримують суб'єкти підприємницької діяльності неформального сектора економіки, і які для держави не можуть бути суттєвим джерелом наповнення бюджету.

     "Темно-сірий" сектор "тіньової" економіки пов'язаний з більш серйозними порушеннями діючих законів (наприклад, про реєстрацію підприємницької діяльності та найманої робочої сили; ухилення від сплати податків із значних доходів; про мінімальну заробітну плату; про охорону праці та соціальне забезпечення). Тобто це сектор свідомо прихованих видів діяльності. Розміри такої діяльності останнім часом значно зросли в багатьох розвинених країнах. Це явище отримало багато назв: від "чорної економіки" в європейських країнах до "підземної" ("underground" або "subterranean") в США. Оцінка розмірів цього сектора особливо складна, оскільки порушники законів ретельно приховують інформацію. У деяких країнах продукцію "тіньового" сектора враховують в національному доході, хоча ці оцінки базуються не на точній статистиці, а не експертних оцінках. Зростання розмірів цього сектора в багатьох країнах дуже турбує органи влади саме через великі втрати в офіційних цифрах національного доходу. Тому основні зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податків, запобігання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукції. Продукція цього сектора легальна, проте виробництво і/або розподіл товарів та послуг завжди мають протиправні і навіть кримінальні ознаки.

     13

     "Чорний" (в т. ч. кримінальний) сектор "тіньової" економіки має своє, притаманне тільки йому амплуа. Тобто він має справу з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням соціальне небезпечних та руйнівних для розвитку особистості продукції та послуг, до яких перш за все відносяться: крадіжки і перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупція, "відмивання" та фальшування грошей, "кіллерські послуги", торгівля живим товаром тощо. Тому природним є те, що надвисокі протиправні доходи цього сектора уникають участі у податковій системі. Однак владу більше цікавить припинення виробництва товарів та послуг цього сектора, ніж сплата податків від них. Продукція і доходи від кримінального сектора не повинні включатися до національного доходу (хоч, виявляється, це стосується не всіх видів кримінальної діяльності).

     Функціонування "чорної"" (кримінальної) економіки в автономному режимі не є типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичні структури, вона змушує працювати на себе потужну складову адміністративної системи управління державою.

     Особливо необхідно відзначити, що "чорна" економіка має тенденцію до постійної диверсифікації у "світлу" (традиційну) економіку, бруднить легальні виробничі відносини. Якісною особливістю диверсифікованих "метастаз чорної економіки" є те, що вони функціонують і живляться виключно за рахунок легальної сфери економіки. Ця частина "чорної тіні" являє собою економічну основу відтворення корумпованої економіки та її суб'єкта -- корумпованої бюрократії, що за певних умов стає структурою мафії. Тому зазначене явище потребує системних наукових досліджень, що особливо актуальні для умов країн, які знаходяться у стані ринкової трансформації.

     До проявів диверсифікованих часток "чорної" економіки можна, перш за все, віднести всі види корупції (аж до відносин бюрократичного бартеру, що отримав у народі назву "блат", і який базується на відносинах, побудованих на принципі: ти -- мені, я -- тобі). До них також відносяться всі прояви використання та привласнення державної, кооперативної, акціонерної, корпоративної та інших інтегрованих форм власності, у тому числі й фінансових ресурсів держави, як для особистого збагачення

     14

     окремих фізичних осіб, у розпорядженні та користуванні яких вони знаходяться (перш за все чиновників), так і для наживи суб'єктів кримінальної злочинності та мафіозних кланів, джерела доходів яких пов'язані з використанням вищезазначених методів.

     1.2. Якісні особливості розвитку "тіньової" економіки в умовах адміністративно-командної системи господарювання

     Аналіз "тіньової" економіки України, її якісних особливостей, багато в чому успадкованих від системи директивно-планових відносин, не може бути достатньо повним без узагальнення історичного досвіду. Тобто, цей аналіз, пердусім повинен базуватися на вивченні ретроспективи розвитку процесів "тінізації", що відбувалися в економіці колишнього СРСР.

     Це важливо зробити ще й тому, що на цей час має місце досить хибна точка зору, що сучасну "тіньову" та кримінальну економіку, а також сучасну "мафію" породила існуюча влада, і цьому як каталізатор сприяв виключно процес ринкової трансформації.

     Некон'юнктурний погляд на наше не зовсім далеке минуле насправді засвідчує, що це далеко не так. Масштабна "тінізація" економіки та вихід на арену економічного криміналітету в СРСР припадає на середину 60-х -- початок 70-х років, а вже наприкінці 80-х -- тіньовий оборот її господарсько-комерційної діяльності за експертними оцінками перевищував навіть бюджети деяких союзних республік. Таким чином, не витримала "іспиту" часом і досить поширена теза, що організована злочинність та кримінальна економіка не можуть виникнути та існувати за умов тоталітарної держави, яка за логікою не повинна допускати поділу влади ні з ким іншим.

    

... ... ...
Продолжение "В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження" Вы можете прочитать здесь

Читать целиком
Все темы
Добавьте мнение в форум 
 
 
Прочитаные 
 В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження
показать все


Анекдот 
Сейчас не всегда понятно или девушка обиделась и надула губы или это ботекс.
показать все
    Профессиональная разработка и поддержка сайтов Rambler's Top100